Новый интересный сайт о Красной книге Украины

Здравствуйте мои дорогие читатели!Недавно я узнала о новом познавательном сайте "Красная книга Украины". (http://redbookdasha.jimdo.com/тваринний-світ/ )Информация, находящаяся там,помогла мне в выполнении моего домашнего задания и успешном приготовлении к контрольной работе по биологии.Может он будет полезен и для вас.Мне будет очень интересно узнать о ваших впечатлениях, оставляйте свои коментарии .

Рослинний світ

Пролісок

Проліска чи пролісок (Scilla) — рід трав'янистих рослин родини Холодкові(Asparagaceae). Стебло безлисте; цибулина яйцевидна, 2—3 сантиметри у діаметрі. Листки лінійні, відходять від основи стебла. Квітки двостатеві, правильні, блакитні, сині, зрідка рожеві, білі, поодинокі або в китицях, розташовані на верхівці стебла. Плід — коробочка.

Відомо від 50 до 80 видів, поширених у помірних та тропічних областях — у Європі, Африці. В Україні відомо 4 види: найпоширеніші — проліска осіння (Scilla autumnalis) — росте в степах на Півдні України та в Крму; проліска дволиста  і проліска поникла, або сибірська (Scilla sibirica) — в лісах і на узліссях. Серед пролісок є декоративні вид. Вирощують проліски для озеленення (на газонах, на навозах), на зрізування (маленькі букети) та для вигонки (у теплицях).

Найкраще вони ростуть суцільними насадженнями під різними листяними деревостанами на родючому ґрунті. Вони легко розселяються самосівом і вегетативно, тому в цих умовах не потрібно особливо турбуватися про їх розмноження.

Всі види проліски — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу ж після танення снігу.

У народній медицині використовують цибулини проліски дволистої. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлювальні, а у великих дозах блювотні й проносні властивості.

Тваринний світ

Журавель

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Гніздиться у Пн., Центральній і Сх. Європі, Пн. Азії; птахи європейської популяції зимують на Піренейському п-ві, у Пн. і Сх. Африці, Малій Азії, азійські птахи проводять зиму у Пд. Азії". В Україні гніздиться на Поліссі, у Лівобережному лісостепу і частково у Лівобережному степу, а також, можливо, на Сиваші; мігрує по усій країні.

Чисельність i причини її зміни:

Зараз у країні від 500-600 до 700-850 пар. У Сумській обл. 60-70 пар, Чернігівській - 7-11, Київській - 16-23, Полтавській - 40-45, Харківській - 100-110, Донецькій - 15-20, Луганській - 40, Дніпропетровській - 10-15. На Лівобережжі - 410-460 пар, з яких 80-100 - на Поліссі, 180-200 - у Лісостепу, 160-175 - у Степу. У долині Сули біля 25-30 пар, Удаю - 15-20, Псла - 30-35, Хорола - 3-5, Ворскли - 65-70, Мерли - 12-15, Орельки - 12-15. У поліських р-нах Правобережжя - 80-100 пар. Міграційні скупчення на Житомирщині, Полтавщині, Київщині, у БЗ "Асканія-Нова" - 8-16 тис. ос. На Центральному Сиваші восени тримається до 8-10 тис. ос. У м'які зими небагато птахів зимує у р-ні БЗ "Асканія-Нова" і на Сиваші. Чисельність європейської популяції - 74-100 тис. пар. Зміна чисельності: фактор непокою на гніздуванні, зниження рівня води у гніздових біотопах, що робить доступними гнізда для хижаків, браконьєрство, зіткнення з електролініями, використання пестицидів.

Особливості біології та наукове значення:

Весняна міграція у березні - на початку травня. Моногам, пари постійні. У р-ни гніздування повертається з кінця березня - до початку травня. Оселяється по заболочених лісах, на великих відкритих болотах та у заплавах з заростями очерету. Гніздиться окремими парами, гнізда з рослинних решток на купинах або сухих місцинах. Кладка з 1-3 яєць у кінці квітня - на початку травня, насиджують обидва птахи. Інкубація близько 30 діб. Молодь починає літати у віці 2-х місяців. Статева зрілість у віці 4-6 років. Осіння міграція з середини вересня до кінця жовтня. Живиться переважно рослинною їжею: вегетативними частинами рослин, насінням, ягодами, а також комахами, ящірками, зміями, яйцями птахів, гризунами, молюсками тощо.

Морфологічні ознаки:

Маса тіла: 4-7 кг, довжина тіла: 114-130 см, розмах крил: 200-230 см. Шия, дзьоб і ноги довгі. Дорослий птах сірий, на тім'ї гола червона шкіра; потилиця, горло і верх шиї чорні, по боках голови білі смуги, дзьоб буруватий, ноги чорні. Молодий птах рудувато-бурий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Під охороною CITES (Додаток ІІ), Бернської (Додаток ІІ), Боннської конвенцій (Додаток ІІ), угоди AEWA, внесений до ЧКУ (1994) Необхідно надати охоронний статус місцям гніздування і перебування виду під час міграцій та зимівлі, обмежити застосування пестицидів у місцях гніздування.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.